ПЛАТОН ВОРОНЬКО
СОЛОДКА ВОДА

           Воду, що пити можна,
           На сході "солодкою" звуть.
           В цій назві щось ніжне й тривожне,-
           "Солодка" - не смак, а суть.
           Де пекло такирів, барханів1[1] -
           Земля, де немає землі,
           Там голови скельних титанів2[2]
           Одвіку в скорботній золі,
           Там зрада озер солоних
           Заспраглому -
           в груди ножем,
           Там подих вітрів похоронних
           За кожним новим міражем.
           Я  був у пустелях зловісних,
           Де гибла душа не одна.
           Солодка вода не прісна,
           Солодка -
           коли питна.
           Стою при дніпровім розливі -
           Безмежна солодка вода!
           Ми з нею багаті, щасливі.
           О будьмо ж усі бережливі!
           Як зникне солодка вода,
           Сльозами солоними світ зарида.

                   1[1] Такир - плескаті глинясті зниження в пустелях і напівпустелях. Поширені в Середній Азії та Казахстані. Бархани - навіяні вітром рухомі піщані горби, не закріплені рослинністю.
                   2[2] Скельні титани - високі скелі (скелі-велетні).
??

??

??

??