Айзек Азімов

Усі гріхи світу

     Головні галузі промисловості Землі працювали на Мультівак - велетенську обчислювальну машину, яка за п'ятдесят років виросла до небачених розмірів і, заполонивши Вашингтон з його передмістями, протягнула незліченні мацаки до усіх великих та малих міст світу...

     Кожний з численних відділів контролю та управління отримував від Мультівака відомості, відповідні до його профілю, а потім вже у вигляді сумарного звіту вони надходили до Вашингтона, до Центральної ради контролю та управління.

     Вже четвертий тиждень Бернард Галлімен займав пост голови Центральної ради контролю та управління (голова обирався на рік)...

Потім жахнувся ще більше, побачивши проти заголовка цифру два. Так, не один, а цілих тобі два, два випадки вбивства першої категорії! За весь той час, що він був головою, йому ще не зустрічалися два передбачуваних вбивства за один день.

     Він тицьнув пальцем в кнопку двостороннього внутрішнього зв'язку й став чекати, коли на екрані відеофону з'явиться гладко виголене обличчя головного координатора...

Він спантеличено подивився на синів і сказав:

     - Вочевидь, я під домашнім арештом.

     Бернард Галлімен не став читати звіту повністю. Він прочитав тільки зведення, і воно нескінченно обрадувало його. Для всіх людей стала звичною думка, що Мультівак здатний до передбачення серйозних злочинів...

Тоді увагу лікарів можна було б привернути до тих пацієнтів, яким наступного року загрожувала небезпека захворіти діабетом, раком або туберкульозом.

     Береженого, як відомо...

     Звіт був дуже сприятливим.

     Нарешті отримали список можливих злочинів на цей день - знову ж таки жодного вбивства першої категорії!

     В піднесеному настрої Галлімен викликав Алі Отмана...

     Отман знизав плечима.

     - Як бачите, він щасливий.

     - Коли ж ми йому все викладемо? - запитав Лімі. - Ми встановили спостереження за Меннерсом - і вірогідність зросла, а домашній арешт дав новий стрибок.

     - Що, я сам не знаю? - роздратовано відповів Отман...

     Задзвонив інший апарат. Отман зрадів передиху. На екрані з'явилось обличчя агента Відділу контролю та управління.

     -  Сер, чи будуть якісь нові розпорядження стосовно Меннерсів? Чи їм можна, як і раніше, приходити й уходити?

     - Що означає "як і раніше"?

     - В первинних інструкціях йшлося лише про домашній арешт Джозефа Меннерса...

Де він, не відомо?

     - Йому дозволили покинути будинок, сер, оскільки не було наказу  затримати його.

     - Чекайте біля апарату.

     Отман, не роз'єднуючи зв'язку, вимкнув екран. Зненацька він обома руками схопився за голову й застогнав:

     - Ідіот! Який ідіот!

     Лімі сторопів...

Навколо будинку мур з наших агентів, а він спокійнісінько виходить з дому й відправляється самі знаєте у якій справі.

     Він рвучко обернувся до відеофону, до якого все ще був підключений агент Відділу контролю та управління. Хвилинний передих дозволив Отману взяти себе в руки й набути впевненого, незворушного вигляду...