Фрідріх Дюрренматт

Грек шукає грекиню

Перекладач: Катерина Гловацька

Джерело: З книги: Дюрренматт Ф. Суддя та його кат: Романи. Повісті.- К.: Дніпро, 1989

Комедія у прозі

Без упину дощило - і вдень, і вночі, цілісінькими тижнями. Вулиці, проспекти, бульвари блищали, наче вмиті, уздовж тротуарів мчала вода, струмочки ставали річками, пливли автомашини, люди йшли під парасолями, в плащах, вода хлюпала в їхніх черевиках, а шкарпетки були геть мокрі; з атлантів, венер і янголят, що підпирали балкони палаців і готелів або просто приліпилися до фасадів старих будинків, вода текла й капала, наносила на них розмитий пташиний послід, а на грецькому фронтоні парламенту голуби шукали притулку поміж ногами й грудьми героїв патріотичного барельєфу...

А в неділю вона казала:

- Принеси йому ще склянку пер'є.

Кощавий Огюст, її чоловік, колись зайняв перше місце у славнозвісній велогонці Tour de Suisse1 і друге місце у ще славнозвіснішій велогонці Tour de France2, а тепер обслуговував відвідувачів у костюмі велогонщика, у maillot jaune3, адже тут завжди збирався невеличкий гурток друзів велосипедного спорту...

- Але я не пив, щоб виграти Tour de Suisse, і я виграв, дарма що довелося долати неймовірні перевали, і мало не виграв Tour de France. У таких випадках тверезість цілком виправдана. А пан Архілохос? Йому вже минуло сорок п'ять, а він іще з жодною жінкою не спав.

Останнє засмучувало і мадам Білер...

Перед вашими очима - все місто, річка і навіть президентський палац, не кажучи про собор, а он удалині видніється Північний вокзал.

- Дуже гарно, пане Пті-Пейзан.

- Ви перший службовець із відділу атомних гармат, котрий піднявся на цей поверх,- сказав магнат таким тоном, наче вітав Архілохоса із спортивним рекордом...

Ціна...

- Ви чудово знаєтеся на матеріалі,- усміхнувся промисловець.- Але про ціну ми поговоримо згодом. Тож, любий пане...

- Архілохос.

- Пане Архілохос, перейдімо тепер швидше до діла, я не зволікатиму і відверто скажу, що призначаю вас директором відділу атомних гармат...

- О, що з ним таке?

- Нервовий шок.

- А, виходить, він уже дізнався про мій намір,- здивовано похитав головою Пті-Пейзан.- Я збирався звільнити директора Єгуді з відділу атомних гармат. Завжди щось просочується додолу, занадто всі люблять правити теревені, та гаразд, директор Зевс випередив мене зі своїм нервовим шоком...

- Не треба про це думати, любий,- сказала Хлоя.- Я чекала на тебе цілісінький день, і ось ти прийшов. Який ти гарний! Може, скинеш пальто? Воно, я певна, від О'Ніл-Папперера.

Знімаючи пальто, він побачив, що й досі тримає в руках квіти.

- Це тобі,- сказав він,- білі троянди...

З його ніг натекла аж до дверей калюжа, в ній відбивалося полум'я свічок і плавало кілька паперових зірок.

Він уже відтанув, повідомив власник салону.

Архілохос мовчки втупився в нього.

Він приніс скульптуру, сказав Наделер.

- Чого вам треба? - нарешті спитав збентежений Арнольф...

- Як вам не соромно! - обурився власник салону, і з нього знову потекли струмочки води.- Ви як християнин...

- Вона справді моя наречена!

- Можете покластися на мене, я мовчатиму.

- Я попросив би вас...- почав був грек, випроваджуючи Наделера з кімнаті, але в будуарі біля стільця, де лежали бюстгальтер, пояс для панчіх і трусики, власник салону раптом зупинився...