Гуго фон Гофманнсталь

Провесна

Перекладач: М.Орест

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).- К.: "Навчальна книга", 2002.

Вітер біжить

Крізь голість алей

І подихи мчить

Дивних речей.

Він втіхою падав

На плач і печаль

І волос погладив,

Розмаяв жаль.

З акацій стрясав

Квітучу вроду,

Гарячим подав

Тілам охолоду.

Торкався він

Уст веселих,

Шептався в зелах

Ожилих долин.

Як звук ридальний,

Крізь флейту пробіг,

Повз вечір прощальний

Потік без доріг

І німо проплив

Крізь шепти кімнати,

І сяйво вгасив,

Нагнувшись, лампади.

Вітер біжить

Крізь голість алей

І подихи мчить

Дивних речей.

Справляючи біг

Крізь голі алеї,

Жене кереї

Тіней блідих

І аромат,

Дань країв,

Де вчора вночі

Він пролетів.