Жюль Верн

П'ятнадцятирічний капітан

Зміст

Частина перша

    Розділ І. Шхуна-бриг "Пілігрім"

    Розділ II. Дік Сенд

    Розділ III. Напівзатоплене судно

    Розділ IV. Порятовані з "Вальдека"

    Розділ V...

Сто миль за десять днів

    Розділ XVIII. Страшне слово

Частина друга

    Розділ I. Работоргівля

    Розділ II. Гарріс і Негору

    Розділ III. У дорозі...

    Розділ IV. Важкими дорогами Анголи

    Розділ V...

Мганнга

    Розділ XVII. Униз за течією

    Розділ XVIII. Різні події

    Розділ XIX. "С.В."

    Розділ ХХ. Епілог







ЧАСТИНА ПЕРША



Розділ І

ШХУНА-БРИГ "ПІЛІГРИМ"

2 лютого 1873 року шхуна-бриг "Пілігрим" перебувала на 43° 37" південної широти і 165° 19" західної довготи (від Грінвічського меридіана)...

Проте узбережжя здавалося безлюдним. Побіля води, під не дуже високим берегом, тяглася вузька піщана смуга, всіяна чорними уламками скель. Де-не-де стрімкі скелясті схили перетинались широкими тріщинами, а подекуди по більш положистому схилу можна було видертись і на гребінь.

За чверть милі на північ між скелями видніло гирло маленької річки, зовсім непомітної з боку моря...

Над берегом ширяли зграї крикливих птахів - здебільшого ластівок з чорним пір'ям, що мінилося синю-вато-сталевіим вилиском, та світлішими , голівками. Подекуди злітали куріпки, сірі з блакитними шийками.

Місіс Уелдон і Дік Сенд помітили, що птахи зовсім не полохливі. Вони підпускали людей близько до себе, не виказуючи страху...

Але жителів тут не було, принаймні жоден досі не показувався. Жодного будинку, жодної хатини, жодної оселі - ні на півночі, по той бік річки, ні на півдні, ані врешті на гребені, де починався густий ліс. Жодного димку в повітрі. Жодних ознак того, що тут є люди.

Діка Сенда дуже це здивувало...

А може, він вирішив спершу зв'язатися з Діком Сендом, викрасти або звільнити його силою?

Юнак уявив собі, як Геркулес непомітно пробирається в табір, змилується з юрбою чорних, як і він, невільників, і, обдуривши пильність варти, підповзає до нього, Діка. Велет-негр звільняє його, і вони тікають у ліс...

Адже головний невільничий ринок - у Ньянгве, в області Великих Озер. Ньянгве лежить саме -на меридіані, що ділить африканський континент майже навпіл. Але від табору на березі Кванзи до Ньянгве дуже далеко - іти довелось би кілька місяців.

Тим-то Діка Сенда так турбувало питання, куди женуть караван...

І він не помилився.

Дік Сенд, що свого часу старанно вивчав географію, пам'ятав усе про Казонде. Якщо від Сан-Паулу-ді-Лу-анда до Казонде не більше чотирьохсот миль, то табір на Кванзі розташований щонайдалі за двісті п'ятдесят миль од Казонде. Такий шлях можна подолати за дванадцять днів. Але караван уже знесилений пройденою дорогою, тож перехід од Кванзи до Казонде забере добрих три тижні...