Микола Некрасов

Вірші

Перекладач: М.Рильський

Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п'ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984

В дорозі

Скучно! Скучно!.. Поштарю меткий,

Ти б розвіяв тяжку мою скуку!

Заспівай-но мені щось про вік молодий,

Про рекрутський набір і розлуку;

Чимсь химерним мене посміши,

Де що бачив чи чув, розкажи -

Веселіше, бува, мені стане!

"Ох, і сам невеселий я, пане!

Лиходійка зсушила, жона!

В домі панськім зростала вона

І вивчала там, біс його зна,

Разом з панною різні науки:

Ну, сказати б то, шити й в'язать,

На варгані тім грати, читать,-

Всі дворянські химери і штуки,

Одягалась не так, як у нас

На селі сарафанниці наші...

Ну, а далі добрався й до Груші.

Чи сказала, буває, йому

Щось навпроти, чи просто затісно

Разом жити в одному дому

Стало вдвох їм,- нам теє незвісно,-

Та вернув він її на село...

Знає місце своє хай мужичка!

Плаче дівка - ой, лихо прийшло!

Білоручка, мовляв, білоличка!

Як на гріх в дев'ятнадцятий рік

Увійшов я...

..

Страх бере мене, просто біда!

Приведе і синка до загуби!

Миє, чеше його день при дні,

Вчить читати мужицьку дитину,

Бить не б'є - не дає і мені...

Та не довго їй пестить дитину!

Ніби тріска зробилась худа.

І ходити вже стало над силу.

Толокна ложок зо дві з'їда...