Микола Некрасов

Зелений шум

Перекладач: Микола Вороний

Джерело: З книги: Вороний М.К. У сяйві мрій. - К.: ВАТ Видавництво "Київська правда"", 2002

Іде, гуде Зелений шум,

Зелений шум, весняний шум,

Гуляючи як схопиться

Десь вітер горовий,

Хитне кущем - вільшиною,

Квітчаний пил роздмухає

Хмаринкою. Все в зелені -

Повітря і вода.

Іде, гуде Зелений шум,

Іде, гуде весняний шум!

- Дружина в мене лагідна,

Наталочка-білявочка,

Як тиха та вода!

Але біда їй сталася,

Як літом жив я в городі...

Сама, дурна, призналася!

Отож удвох у хаті ми

Зимою сидимо.

Спідлоба жінка дивиться,

Зорить, мовчить вона.

Мовчу... а думка прoклята

Спокою не дає.

Убить... так жаль сердешної!

Знести... так сил нема!

А тут зима потворою

Реве і день, і ніч:

"Убий, убий злу гадину!

За зраду кара - смерть!

А то ввесь вік-нудитимеш,

Ні вдень, ні в довгу ніченьку

Не знайдеш забуття!"

Під пісню-сніговійницю

Зла думка в серце в'їлася -

Я вигострив ножа.

Аж ось весна підкралася...

Іде, гуде Зелений шум!

Іде, гуде весняний шум!

Мов молоком окроплені,

Стоять сади, пишаються,

Тихенько шелестять.

Пригріті теплим сонечком,

Шумлять веселі-радісні

Смерекові гаї.

Новою вкриті зеленню,

Нову лепечуть пісеньку

I блідолиста липонька,

I біла вся березонька

В зелених кісниках.

Шумить високий клен...

Шумлять вони по-іншому,

По-іншому - весняному!

Іде, гуде Зелений шум,

Зелений шум, весняний шум!

I слабне думка вражена,

Ніж падає із рук...

А всюди пісня стелиться

Одна в гаю, в лугах:

"Люби, ще поки любиться,

Терпи, аж доки терпиться,

Прощай, коли прощається,

I Бог тобі суддя!"