Микола Тихонов

Вірші

Перекладач: Анатолій Глущак

Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр - Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3

Зміна караулу біля мавзолею

Є майстра знаменитого картина,

На ній, на глядача йдучи, ростуть

Бійці. Ген площа старовинна.

Вони замруть на Першому посту.

Ще не звучать курантів передзвони.

Ці кроки чутно в селах і містах.

Морозець грає на зірках червоних

І на солдатських молодих щоках.

Яка відповідальність забриніла

У строгих поглядах, щокрок крута

Наповнює їх урочисто сила,

Незнана і велична простота.

Уперше постовим на Красній площі!

Тож серцем відчуває той, хто йде,

Що це Вітчизна, мудра й найдорожча,

Сюди, як сина рідного, веде.

Віднині забувати вже не гоже:

Батькам на зміну, їхнім дням, ночам,

Ці юнаки постануть на сторожі

Країни Рад і ленінських начал.

* * *

Наш вік мине. Відкриються архіви,

Все, що було захищено табу,

Історії всі потаємні звиви

Покажуть людям славу і ганьбу.

У декотрих богів померкнуть лики,

Проглянуть грані кожної біди,

А те, що істинно було великим,

Залишиться великим назавжди.

1967-1969

Максимові Рильському

В вік атому також дозріє колос

І лірики свіча вночі горить.

Твого натхнення не стихає голос,

Що й завтра, як сьогодні, прозвучить.

Якби я міг - поета неодмінно

Намалював би в німбові хмарок,

Сповитого світанковим промінням,

На тлі гаїв, обличчям до зірок.