Сапфо

До богів подібний мені здається...

Перекладач: Григорій Кочур

Джерело: З книги: Золоте руно. З античної поезії: Збірка.-К.: Веселка, 1985.

До богів подібний мені здається

Той, хто біля тебе, щасливий, сівши,

Голосу твого ніжного бриніння

      Слухає й ловить

Твій принадливий усміх: від нього в мене

Серце перестало б у грудях битись;

Тільки образ твій я побачу - слова

      Мовить не можу.

І язик одразу німіє, й прудко

Пробігає пломінь тонкий по тілу.

В вухах чути шум, дивлячись, нічого

      Очі не бачать.

Блідну і тремчу, обливаюсь потом,

Мов трава пожовкла, безсило никну,

От іще недовго й, здається, має

      Смерть надлетіти...