Стефан Георге

Гроза

Перекладач: М.Орест

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).- К.: "Навчальна книга", 2002.

Погасли вогники блудні на всім околі

Раптовий грім побив жита високі в полі

Нічна гроза розколює гілля в діброві

Рве вепрів лігвища і гнізда шулякові

Із замку хмар король суворий вилітає

Він на коні золотоуздім доганяє

Жону невірну що тікає під негоду

І друзям своєвільним буде в нагороду.

Загрожує не раз рука їй неласкава

Та з тихим сміхом ухиляється лукава -

Але впіймав король дружину бунтівничу

І впоперек сідла кладе свою здобичу.

Ридає глухо бранка і в бурханні гніву

Зубами блискає і кіс стрясає гриву

Дощ косий по її нагому тілу рине

Її холодна грудь неволю твердо стріне.