Томас Мур

Поезії

Перекладач: Михайло Орест

Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади - К.: Основи, 1995

* * *

Вночі, коли зорі ридають, в долину самотню я біг,

Нам любу в ті дні, коли світ мені теплим в очах був твоїх;

I думаю я: якщо душам є дано з засвіття прийти

Туди, де цвіли їх утіхи, прийшла б і рекла мені ти,

Що наша любов пам'ятається навіть в оселях святих.

Я пісню буйнy заспівав би, що нас поривала у вись

За днів, коли в нас голоси підіймались і струнко плелись.

В долині луна покотилась, вторує молитві терпкій,

I мислю я: люба! це голос із царства небесного твій

Шле відповідь слабу на звуки, такі дорогі нам колись.

Луна

Як солодко бринить луна

    Вночі, як ріг

Її розбудить, і вона

В лісах і на лугах, ясна,

    Почне свій біг.

Любовних лун є більшим чар,

    Ніж тих, які

Шлють у нічні бори чи в яр

Ріг сильний, лютня чи гітар

    Пісні м'які;

Коли зітхання, повне мрій

    I молоде,

Пославши день душі чуткій,

Як любих уст повтор живий,

    Назад іде.

Молодий менестрель

Пішов молодий менестрель, щоб прийняти скін

    В війні за свою дорогу отчину;

Мечем свого батька стан підперезує він,

    А арфу буйну повісив за спину.

"Країно пісень! - пролунали його слова,-

    Хоч світ тебе зрадив, підмоги не ждати,

Один все ж є меч: твої боронити права,

    Одна ще є арфа: тебе прославляти!"

Поліг менестрель, ворогам не скорившись тяжким,

    Бо серцем був гордий і духом юний,

Улюблена арфа замовкла навіки з ним,

    На ній-бо, на вірній порвав він струни

I рік: "Не повинна ти знати ганьбу ланцюгів,

    Снага ти любові, відваги душа ти,

Для того, хто чистий і вільний, твій створено спів,

    Він в рабстві ніколи не має звучати!"