Ципріян Норвід

Столиця

Перекладач: М.Бажан

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).- К.: "Навчальна книга", 2002.

1

О, вулиці, вулиці... Місто,

Увінчане знаком хреста,

Горять твої вікна іскристо,

Мов хижі зіниці кота.

2

Ці юрби, зодягнені в чорне

(У стоїків* одягах звичних),

Пливуть, аж задуха огорне

Від криків і поштовхів стрічних.

3

Два рухи тут є на признаці:

Або фабриканти женуться

За чимось, або після праці

З заробленим люди несуться...

4

Два образи бачимо зразу:

Це образ продажного неба

І лик заводського екстазу,

Мовляв, є хоч їжа для себе.

5

Он суне араб величаво,

Чоло своє звівши високо,

Стрункий, наче статуй постава.

Поглянь - хай потішиться око!

6

Он похорон тягнеться мимо

Тяжким, погамованим кроком,

Ти прагнеш спочити - за ними

Піди, відпочинь бодай оком!..

7

Чи, ставши цим людям стороннім,

Зведи свої мислі, свій жест

До неба, де світлим балоном

Леліє - над хмарами? - хрест!

-----------

* Чорний колір одягу християни перейняли від стоїків.