БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ
АВТОБІОГРАФІЯ

           В горах, де ближче сонця, перший раз приглянувся небу,
           тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені,
           і піднеслася голова, й слова прийшли до уст зелені.
           Тепер - де б я не був і коли-небудь,
           я все - п'яний дітвак із сонцем у кишені.
            
           А як зійшов із гір гамірливих міст,
           у злиднях і невдачах не кляв ніколи долі та не ганив,
           глядів спокійно на хвиль противних гурагани.
           Мої пісні - над річкою часу калиновий міст,
           я - закоханий в життя поганин.