ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО
СПРАВЖНЯ ДОБРІСТЬ
Писулька до Грицька Прокази
            
           Хто Добрість, Грицьку, нам намалював плаксиву,
           Понуру, мов чернець турецький, і сопливу,
           Той бісів син, коли не москаля підвіз,
           Той Добрості не зна, не бачив і не чує...

           Не квасить Добрість губ, бо із її очей
           Палає ласка до людей.
            
           Вона регоче там, де і другі регочуть,
           Сокоче без брехні, де і другі сокочуть,
           І не цурається гульні і вечорниць,
           Чорнявеньких дівчат і круглих молодиць...

           Вона, де треба, пожартує,
           Та з глуздом жарти всі і з розумом міркує.
            
           Вона не виверта спідлоба білків,
           Мов цап, задушений в кошарі од вовків,
           Не стогне, не сопе і нігтів не кусає,
           То з тим, то з сим таки слів скільки погадає...