Карпенко-Карий Іван
      БЕЗТАЛАННА
      Драма в 5 діях
      ДІЄВІ ЛЮДЕ
      Іван - старий чоловік, москаль.
      Софія - його дочка, молода дівчина...

      ЯВА І
      Входять Гнат і Дем'ян.
      Гнат. Через що ж то вечерниці забороняють?
      Дем'ян. Хіба ти не знаєш?
      Гнат. Не знаю, я тілько що з города приїхав...

Еге.
      Гнат. Та ти сам бачив, своїми очима?
      Дем'ян. Своїми очима бачив.
      Гнат. Варку?
      Дем'ян. Варку.
      Гнат. З Омельком?
      Дем'ян ...

Щоб продирало у носі; а то як заб'ється ніс, то треба ходить роззявивши рота, бо носом вже не дихнеш.
      2-й староста. Та кинь його к бісу, а то ще задавить.
      Степан приносить ріжок.
      1-й староста (нюха)...

Отже, ти мене роздратуєш, і я не піду з тобою за старосту! Єй-богу, вернуся додому.
      Степан. Та господь з вами! Ви за носа посваритесь, а я ж чим винен? Ідіть, ради бога, бо ще й поснуть.у хаті, поки зберемося!
      2-й староста...

Піду постою в сінях, поки що. (Пішов.)
      1-а й 2-а дівчата виходять.
      ЯВА XIV
      1-а і 2-а дівчата.
      1-а дівчина. Чи ти бачила? Уже пішов у хату! Виходить, Варка дає за нього рушники? Це так?...

.. другу - вся душа, всі думки у Варки! Я жалію Софію, я їй присягав у церкві... Я хочу забуть Варку - і не можу! Цілую Софію - Варка перед очима! Не бачу її, здається - жінку люблю; побачу, почую голос - забуду все і знов одурію.

      ЯВА V

      Софія і Гнат...

Варка!!

      Софія. Та нехай вона тямиться, чого ти кричиш? Казала, що панич наш до неї залицяється.

      Гнат. Фойда!.. (Стогне.)

      Софія. Що тобі, серденько, таке? Може, пристріт? Я побіжу, верну Варку: вона уміє шептать, її бабка покійна навчила...

.. (До Софії.) Сядь біля мене.

      Софія (радісно). Серденько! (Сіда.) Якби ти знав, як мені тяжко через те, що ти такий сумний ходиш, все сердишся чогось, не пригортаєшся уже до мене! Я й сама захворію.

      Гнат. Я не сердюсь, я нездужаю; а не пригортаюсь, бо мати раз у раз докоря, що ми тілько цілуємся...