Джузеппе Унгаретті

Місячна ніч (без розгадки)

Перекладач: В.Стус

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).- К.: "Навчальна книга", 2002.

Пильнує недрімотна висота.

Крізь місячне сяйво сторожа

спускається тихо.

Зоряна білість моря.

Оперення холоду

стелиться по землі й зникає.

Рівнина. Надія.

Шириться мовчки

хвиль чекання.

Ах, нарешті. Від звірів сюди

світять нам мрії

водоростей нічних.

Прагни світла!

Чудовий берег

молить милостині у вітру.

Злети до сяєва!

Найглибші смертні

йдуть туди - повітря в повітря.

Дюни зважнілі:

шукай світ білим,

досконалим, вічним у небутті.