Федір Тютчев

Вірші в перекладі Ю. Клена

Перекладач: Ю. Клен

Джерело: З книги:Зарубіжна література. Хрестоматія. 10 клас: У 2 т. /Автори-упорядники: В.В. Уліщенко, А.Б. Уліщенко - X.: Торсінг, 2002

* * *

Я знаю в праосені пору,

Таку коротку і ясну.

Повітря чисте, день прозорий,

I вечір зве в далечину.

Де серп гуляв і падало колосся,

Усюди простір, пусто на стерні.

Лиш павутиння, мов тонке волосся,

Блищить на марній борозні.

Не чути птиць, повітря захололо,

Далеко ще до перших сніжних хуртовин,

Блакить прозора й тепла ллється з височин

На стомлене і тихе поле.

Silentium!

Мовчи і крийся, і таї

Думки і почуття свої.

Хай у душевній глибині

I сходять, і зайдуть вони,

Мов зорі ясні уночі.

Милуйся ними і мовчи!

Як серцю виказать себе?

Як іншим зрозуміть тебе?

Ти думку висловиш - і вмить

Уже неправда в ній дзвенить.

О, не мути джерел ясних;

Мовчи, мовчи, живись од них!

В собі самому жити вмій.

Є цілий світ в душі твоїй

Таємно-чарівничих дум;

Їх заглушuть базарний шум,

Їх промінь денний осліпuть;

Хай серце слухає й мовчить.