Іван Крилов

Вовк і ягня

Перекладач: М.Терещенко

Джерело: З книги: Зарубіжна література. 6 клас. Посібник-хрестоматия/ Упорядник Б.Б.Щавурський - Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2004.

У сильного безсилий винен завсігди:

Цих прикладів в Історії ми досить знаєм.

     Та ми історій не складаєм,

     А в байці можем це розповісти.

У спеку до струмка зайшло Ягня напитись;

     І треба ж тут біді случитись,

Що поблизу тих місць голодний Вовк бродив.

Ягнятко бачить він і хоче поживитись,

Та він цьому надать законних прав хотів,

І каже: "Як, нахабо, смієш ти мутити

     Потік цей прохолодний мій,

                 Напій

            Піском бруднити?

            За це бо, далебі,

            Зірву я голову тобі!"-

"Якщо пресвітлий Вовк дозволить,

Насмілюсь вам сказать, що воду в ручаю

Від Світлості я нижче кроків на сто п'ю;

       І гніватися він даремно зволить:

Адже мутить пиття ніяк не можу я"-

"Так це брехня моя?

Негіднику! звідкіль таке нахабство в світі?

Пригадую, як ти в позаторішнім літі

       Зі мною надто грубий був:

       Цього я, друже мій, ще не забув!"-

"Та згляньсь, нема мені ще й року зроду", -

Відмовило Ягня. - "То, певно, був твій брат".-

"Не маю я братів". - "То, може, кум, чи сват,

Чи інший хтось такий із вашого ж бо роду.

Самі ви, ваші пси і ваші пастухи

               Мене б хотіли збути,

І шкодите мені ви всі по змозі всюди:

Та розквитаюсь я за ваші всі гріхи!"-

"Ах, чим же винен я?" - "Мовчи, гоноровисте!

Чи час тут розбирать провини всі, щеня?

Ти винне тим уже, що хочу я, бач, їсти".

Сказав - і в темний ліс Вовк поволік Ягня.