Сергій Єсенін

Лист до матері

Перекладач: К.Дрок

Джерело: З книги: Чорна О.В. Зарубіжна література: Хрестоматія. 8 клас.- Харків: Торсінг, 2003.

Ти жива іще, моя старенька?

Шлю тобі я ніжний свій привіт.

Хай завжди в твоє віконце, ненько,

Вечоровий сяє небозвід.

Пишуть - ти, ховаючи тривогу,

Журишся за мною цілі дні.

Що ти часто ходиш на дорогу

У старім, потертім шушуні.

І тобі щовечора спокою

Не дають думки одні і ті ж -

Ніби хтось мені із перепою

Увігнав під серце фінський ніж.

Та нічого, рідна, вгомонися

Й не тужи в світання голубе.

Не такий-бо я гіркий п'яниця,

Щоб помер, не бачивши тебе.

Я такий же мрійний, як раніше,

Й думаю у мороці нічнім,

Щоб від туги лютої скоріше

Повернутися в наш тихий дім.

Я вернусь, коли розкине віти

Сад весняний в білому диму.

Лиш мене уранці не буди ти,

Як бувало, вісім літ тому.

Не хвилюй того, що серце гріє,

Не тривож того, що в забутті.

Дуже рано втратив я надії,

Рано втому звідав на путі.

І молитись не давай поради, -

Загубився до старого слід.

Ти одна в житті моїм відрада,

Ти єдина - сяйво юних літ.

Тож забудь ти про свою тривогу,

Не сумуй за мною цілі дні;

Не ходи так часто на дорогу

У старім, потертім шушуні.