Сергій Єсенін

Не жалію, не зову, не плачу...

Перекладач: К.Житник

Джерело: З книги: Чорна О.В. Зарубіжна література: Хрестоматія. 8 клас.- Харків: Торсінг, 2003.

Не жалію, не зову, не плачу,

Все мине, як з білих яблунь дим.

Прив'ядання золотом позначений,

Я не буду більше молодим.

Серце, ти вже так не будеш биться,

Перем'яте памороззю літ.

Сторона березового ситцю

Не заманить босого в похід.

Дух бродяжий, ти не той, що зроду

На вустах вогнем палахкотів.

Де ж узять колишню свіжу вроду,

Шал очей і повінь почуттів?

Я тепер скупіший на бажання,

Світе мій, чи ти приснивсь мені?

Мов лункою весняною ранню

Я промчав на райдужнім коні.

Тління жде на тебе і на мене,

Тихо пада з кленів листя мідь...

Будь же ти навік благословенне,

Що прийшло розквітнуть і зотліть.