Вільям Шекспір

55 сонет

Надгробків царських мармурові плити

Переживе потужний мій рядок,

І образ твій, немов із міді литий,

У вічність перейде. Хоч воєн крок

Зруйнує все - і статуї, і трони,

Каменярами тесаний граніт,

Але твоєї із пісень корони

В тисячоліттях не забуде світ.

Ти смерті й забуття минеш дорогу

І, подолавши путь в людські серця,

Вперед ітимеш із віками в ногу,

Аж поки дійде світ свого кінця.

І в день суда ти житимеш у слові,

В піснях моїх, що сповнені любові.