СИВА ЛАСТІВКА

                                        Мамо, вечір догоря,
                                        Вигляда тебе роса,
                                        Тільки ти, немов зоря,
                                        Даленієш в небеса,
                                        Даленієш, як за віями сльоза.
                                        Ти від лютої зими
                                        Затуляла нас крильми,
                                        Прихилялася
                                        Теплим леготом.
                                        Задивлялася білим лебедем,
                                        Дивом- казкою
                                        За віконечком,-
                                        Сива ластівко,
                                        Сиве сонечко.
                                        
                                        Сад вишневий на порі,
                                        Повернулись журавлі.
                                        А мені, як до зорі,
                                        Долітати на крилі
                                        Все до тебе, як до вічної зорі.
                                        
                                        Там, де ти колись ішла,
                                        Тиха стежка зацвіла
                                        Вечоровою матіолою,
                                        Житом-долею світанковою,
                                        Дивом-казкою,
                                        Юним соняхом,-
                                        Сива ластівко,
                                        Сиве сонечко.