Олександр Блок

Незнайома. Переклад Івана Глинського

Перекладач: Іван Глинський

Щовечера над ресторанами

Стихає вітру млявий рух,

І править вигуками п'яними

Весняний переплілий дух.

А над пекарнею, піднесений

Над смутком передмість і дач,

Калачик золотіє плетений,

І з тьми пливе дитячий плач.

І кожний вечір за шлагбаумами,

Заламлюючи котелки,

Серед канав гуляючи з дамами

Дотепні зухи-парубки.

Над озером - склепіння весельне

І зіграний жіночий виск.

До всього звиклий в тлі небесному

Бездумно скривлюється диск.

Щовечір плином винним скорений

Зі мною давній друг мовчить

І відбитком покірним, змореним

В моїм стакані мерехтить.

І вкруг і поряд біля столиків

Лакеї заспані стирчать,

Й п'яниці із очима кроликів

"In vino veritas!" кричать.

Щовечора, в годину спрагнену

(Таж чи не сниться це мені?)

Дівочий стан, шовками стягнений,

Пливе в туманному вікні.

Проходить звільна межи п'яними

Вона, самітна і смутна,

Духами дишучи й туманами,

Сідає скромно край вікна.

І віють давніми повір'ями

Ті шелесткі, тугі шовки,

І капелюшок із пір'їнами,

І персні ніжної руки.

І чаром близькості окований,

Дивлюсь за траурну вуаль

Та бачу берег зачарований

І чарами сповиту даль.

Мені, мені лиш придоручено

Це загадкове сонце знов!..

І душу всю мою замучену

Терпке пронизує вино.

Й пір'їна страусна гойдається,

В моєму мозку - каламуть,

І очі сині розкриваються

Й на дальнім березі цвітуть.

В моїй душі - скарби намріяні!

І ключ - доручено мені!

Тобі, химеро п'яна, вірю я,

Бо знаю: істина в вині.