Олександр Блок

Про доблесті, про подвиги, про славу. Переклад Марка Зісмана

Перекладач: Марк Зісман

* * *

Про доблесті, про подвиги, про славу

Я забував на страдницькій землі,

Коли твоє лице в простій оправі

Світилося у мене на столі.

Та час настав, і ти пішла із дому.

У ніч жбурнув я перстень пам'ятний.

Ти віддала своє життя чужому,

І я забув прекрасний образ твій.

Летіли дні, кружляли клятим роєм.

Вино й любов були мої кати...

Згадав тебе я перед аналоєм

І кликав, ніби молодість, прийти...

Я кликав - тільки ти не озирнулась,

Я сльози лив - ти ж очі відвела.

Ти в синій плащ журливо загорнулась,

У вогку ніч із дому геть пішла...

Не знаю, мила, де своїй гордині

Ти в цьому світі захисток знайшла...

Я міцно сплю, і сниться плащ твій синій,

В якому ти у вогку ніч пішла...

Не мрію вже про ніжність і про славу,

Минуло все, і молодість пройшла!

Твоє лице в його простій оправі

Я сам прийняв з письмового стола.