Олександр Блок

Весно, весно, без меж і без краю...

Перекладач: Григорій Кочур

Весно, весно, без меж і без краю,-

Владо мрій, що без краю зроста!

О життя! Пізнаю і приймаю!

Шлю привіт тобі дзвоном щита!

Вас приймаю, недолі погрози,

Ласко долі, - вітання й тобі!

В зачарованім царстві, де сльози,

В тайні сміху - не місце ганьбі!

Вас, безсонні за спірками ночі

І світання в фіранках вікна,-

Все приймаю, аби тільки очі

Дратувала, сп'яніла весна!

Сіл пустельні приймаю оселі,

Зруби міст, весь їх морок і бруд,

Піднебесні простори веселі

І пекельний невільницький труд!

Ось, розвіявши в вітрі шаленім

Коси-змії, ти мчиш, ніби птах,

З нерозгаданим божим іменням

На затиснутих зимних устах.

В цім спітканні ворожім не кволий,

Я ніколи не кину щита...

Ти плечей не відкриєш ніколи...

Влада мрії над еами зроста!..

І дивлюсь, ворожнечу зміряю,

Все - ненависть, прокльони, любов;

За тортури й погибель - я знаю -

Все приймаю!.. І знову! І знов!