Олександр Блок

Росія

Перекладач: Іван Драч

І знов, як в літа золотії,

Три стертих тягнуться шлеї

І грузнуть шпиці розписнії

В баюрі, в глині, в колії...

Злиденна й темна ти, Росіє,

Мені жура твоїх хатин,

Твої пісні на ветровії -

Кохання першого полин!

Тебе жаліти не зумію,

Несу свій хрест із краю в край,

Якому хочеш чародію

Свою красу лиху віддай!

Нехай покине, хай задурить -

Не пропадеш поміж завій,

Турбота лиш в туман охмурить

Той образ непогасний твій...

Ну що ж? Турбота в очі сині -

Одна сльза в журби ріку.

А ти в мережаній хустині

По брови - наче в сповитку.

І неможливе все прилине,

І даль доріг - така легка,

Коли проблисне з-під хустини

Вогонь очей - шалінь така,

Та плач хурдиги з хуртовини

Дзвенить у пісні ямщика!..