З японської класичної поезії

З віршованої повісті "ІСЕ МОНОГАТАРІ" (кінець XI ст.)

Перекладач: Микола Лукаш

Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990

* * *

Ріжуть стріч-траву:

вже, мабуть, не буде стріч,

хоч і позову...

Скажи, рибальський човне,-

нaщо і про щo воно?

* * *

Що за дивна вість -

усі гори зібралися,

посходили з місць?

Зійшлись гора з горою

прощатися з весною.

* * *

На бережині

жде зеленая сосна,

не байдуже, ні!

Не така біла хвиля -

згорда гляне й побігла.