| На странице «Крапля крови» приводятся короткие отрывки произведения для ознакомления. Полное произведение можно скачать перейдя по соответствующей ссылке на файл. |
|
|
Крапля крови (Мушкетик Юрій)
Фрагменты текста.
ЮРІЙ МУШКЕТИК
КРАПЛЯ КРОВИ
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ
Людське життя... Воно як свічка: дмухнув вітер, і - вгасла. Тільки ж одна од першої до останньої хвилини присвічувала людям до праці, побіля неї майстрували колиску, розчісували косу, писали вірші. Інша підпалила сусідові стріху...
.. ти сьогодні пошкодував тієї крихітки?"
І знову те питання. Напевне, він так і не розв'яже його до кінця життя. Либонь, так. Бо хто знає, де та грань, за котрою - безсилля людського мозку, де грань між подоланим і нездоланним? Так, він сьогодні знову пройшов по ній і не втримався...
В густій тиші кабінету надто голосно цокав маленький годинник на столі, знову й знову навертаючи думки в одну колію.
Так, пружину цього годинника завела інша рука, а час він рахує вже лише йому, професорові хірургії Прокопу Гордіновичу Холоду...
Стр. 1
- Сонце і всі тіла - віддати свою енергію, дерево - вирости й зотліти... Тобто організована матерія прагне стати неорганізованою. Тільки людина йде наперекір йому: вибирає шматочки радію і кує бомбу, копає пісок та глину і ліпить цеглу. Вона йде навпроти течії. А для чого? Може, для того, щоб одним разом прийти знову до свого первісного стану...
.. - зітхнула Ліля. - А концерт хороший. Симфонічний оркестр... Самій не хочеться йти. Може, ви бажаєте? - звела на Євгена очі.
Пропозиція несподівана, але щира.
- Я... Якщо Олександр Кіндратович... Симфонічну музику страшенно...
- А ви граєте самі на чому-небудь?
- Колись давно грав на гребені. Ви не знаєте, що це таке? Один з інструментів прядильного ремесла. Мої концерти залюбки слухала сусідська дівчина Надя. А потім вона підросла, і їй більше подобалась гармонія...
Стр. 15
.. Та й то коли як випаде.
- А я вас і веду до того професора, - сказав Прокіп Гордійович.
Приїхавши в лікарню, він припоручив хворого лікарям з прийомного відділення, а сам пішов нагору. Хотів тільки роздягтися, віддати необхідні розпорядження і вернутися назад...
Ой, ліпше вже, коли б під нею був отой стілець. Вона б сама ввімкнула струм. Одна мить - і кінець мукам.
- Хочемо знати вашу думку про професора Холода. Який він?..
Вона вже не чула, що допитували далі.
"Який він?...
.. Нехай і йому від неї мука. Нехай спізнає хоч краплю того, що спізнала вона.
- Так, я мушу розказати правду.
Говорила, обпікалася власними словами. Жаль звивався на серці, страх рвав душу. Розуміла, що топить дорогу людину, що вже втрачає її до кінця, їй було гидко себе, було страшно...
Стр. 31
|
