* * *
                        
                       Верни до мене, пам'яте моя,
                       нехай на серце ляже ваготою
                       моя земля з рахманною журбою.
                       Хай сходить співом горло солов'я
                       в гаю нічному. Пам'яте, верни
                       із чебреця, із липня жаротою.
                       Хай яблука останнього достою
                       в мої, червонобокі, виснуть сни.
                       Нехай Дніпра уроча течія
                       бодай у сні у маячні струмує,
                       і я гукну. І край мене почує.
                       Верни до мене, пам'яте моя.