Михайло Лермонтов

Не плач, не плач, моє дитя!..

* * *

(Переклад Миколи Зерова)

Не плач, не плач, моє дитя!

Не вартий він твого страждання:

Він не беріг твого чуття,

Утіхи прагнув від кохання.

А в Грузії у нас ачей

Доволі юнаків знайдеться;

Ясніший промінь їх очей

I чорний вус густіше в'ється.

Із дальніх, із чужих країн,

Принесений сюди війною,

Шукав гучної слави він,-

Так що ж він міг знайти з тобою?

Він в золото тебе вбирав,

Вік присягавсь тебе любити,

I пестощі він цінував,-

Та сліз не міг він оцінити.