Генріх Гейне (Гайне)

Вірші

Перекладач: Марія Пригара

Джерело: З книги: Зарубіжна література: Хрестоматія.- К.: Освіта., 1992.

* * *

Філістери, вбрані на свято,

Ідуть в поля і ліси,

Стрибають, немов цапенята,

Сп'янілі геть від краси.

Захоплено спостерігають,

Як світ романтично зацвів,

I довгим вухом вбирають

Дзвінкі пісні шпаків,

Я ж чорним серпанком з кімнати

Завісив своє вікно;

Привиддя мене вітати

I вдень приходить давно.

З могили тінню сумною

Кохання давнє встає,-

Сидить, і плаче зо мною,

Й зворушує серце моє.

* * *

З пісень моїх плине отрута,

Інакших не знаю я.

Отрути до мого серця

Влила ти, кохана моя.

З пісень моїх плине отрута,

Інакших не знаю я,

Бо в серці у мене змії

I ти, кохана моя.